НСАУ здійснює загальну координацію Карпатської літньої культурологічної школи на Яблуницькому перевалі, що стартує 30 липня та триватиме три календарні тижні. Тема акції: «YUNIPERUS. Втілення мовного простору за романом Тараса Прохаська «НепрОсті». Ідею запропоновано київським архітектурним бюро ГАРАЗД-гурт архітектури (куратори: архітектори Вадим Заплатніков і Лариса Меркулова). Часопис А+С (Київ), що виходить під еґідою НСАУ, здійснює загальну організацію та інформаційне освітлення. Будівельна компанія Кубік-С (Рахів) здійснює організацію на місці. Проект підтримано Фондом Ріната Ахметова «Розвиток України» в рамках програми грантів і3 [Ідея. Імпульс. Інновація].
Куратор Вадим Заплатніков про акцію :
Практика Літніх шкіл архітектури є традиційною в сучасному світі. Особисто авторам-ініціаторам ідеї проведення чогось подібного в Карпатах довелося взяти участь в двох подібних: в Потсдамі в 1996 (під еґідою Prince Walles's Foundation of Architecture) та в Македонії в 2007 (зорганізованою архітектурним факультетом Національної Академії Мистецтв та Архітектури в Скоп'є).
Перша з них (інше визначення: Task Force (щось на кшталт «Мозкової атаки»)) присвячувалася вирішенню радше глобальних, урбаністичних проблем — в масштабі конкретного європейського міста. Друга ставила перед собою набагато скромніші задачі — вирішити локальні проблеми маленького селища на рівні організації проходу на набережну чи місточку через струмок. Але при цьому не лише проектно, а й «під ключ», до останнього цвяху, реалізуючи свої пропозиції власними руками.
Сама ідея зорганізувати щось подібне в Карпатах влітку цього року прийшла комплексно, поєднуючи в собі декілька, так би мовити, «імпульсів». По-перше, власний досвід участі в чомусь подібному. По-друге, певна викладацька практика, усвідомлення відриву сучасної архітектурної освіти від власне життя, з його реальними викликами — включно з тима, що стосуються архітектури. Карпати як загальноукраїнський екологічний заповідник, де повітрям не дихають, а його «п'ють». Де ще залишилося автентичне населення (ті ж гуцули) зі своїми багатовіковими тяглими традиціями («жиємо на полонині, скромно, але близько до Бога»). Знов-таки загальносвітова цікавість до екології, відповідного стилю життя, а разом з тим й до дерев'яної архітектури — зокрема й традиційної карпатської, що усе більше поступається місцем, звільняючи його для фіннсько-канадійських зрубів — в їхній місцевій «попсовій» інтерпретації, псевдокультурі паралельній тому ж «Радіо Шансон».
Ну а головним поштовхом варто вважати «НепрОсті» Тараса Прохасько, — де усе це вже було мистецьки пропущено крізь себе. Міфічний Ялівець як квінтесенція Карпат та традиційного стилю життя, магічний еліксир від того малороського відчуття меншовартості — «…Раби, підніжки, грязь Москви, Варшави сміття…».
У Тома Уейтса є такі строки: «What the Hell he's building in the air?» Так само збудував « in the air» свій Ялівець Тарас Прохасько — по латино-американському елегантно та романтично, але при цьому цілком твердо стоячи на власному карпатському ґрунті. В «НепрОстих» сказано усе на цю тему й навіть більше — нема чого вигадувати. Залишилося лише це спробувати «екранізувати». Архітектурно.
МЕТА (питання до Т. Прохасько: що й навіщо ставили собі за мету НепрОсті?):
Знайомство з Карпатами (в історико-географічно-екологічно-мітологічному та інших можливих аспектах), з традиціями місцевих поселень та їхньої архітектури, сучасним станом речей в регіоні – стиль життя з архітектурою включно. Експрес-вивчення сучасних тенденцій дерев'яної архітектури в світі. Спроба запропонувати сучасний підхід до карпатської архітектури (з врахуванням її традицій та особливостей).
ЗАСОБИ:
Занурення в Карпати на усіх можливих рівнях — аби зрозуміти місцеві традиції та проблеми. Розуміння споруди та праці архітектора не лише на проектному рівні, проходження «повного циклу» — від правильної постановки проектного завдання (згідно особливостей та потреб місцевості й її мешканців) до реалізації архітектурних ідей власними руками в процесі будівництва (звідси — відчуття матеріалу; недарма ж «архітектор» давньогрецькою означає «головний тесля»).
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
Основні учасники: студенти-архітектори (орієнтовно 20–30, основний континґент з Києва та Львову + можливі волонтери з інших міст та з закордону), студенти-скульптори (2–4, з Xарківської Академії Мистецтв); постійні куратори; представники місцевої будівельної компанії-організатора.
Гості: Письменники, митці, культурологи, архітектори, актори, музиканти — з відповідними лекціями, майстер-класами, концертами, мистецькими подіями + усі ті, кому це буде цікаво.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ОСВІТЛЕННЯ: Протягом усієї події відбуватиметься фото-відеофіксація зі створенням в результаті фільма. По закінченні акції планується її масштабна презентація в Києві. Репортаж про подію буде надруковано часописом А+С (з можливим виданням спеціального окремого альманаху).
Збудовані об'єкти залишаться своєрідним меморіалом Ялівець на Яблуницькому перевалі. Нереалізовані проектні пропозиції буде також надруковано А+С. Одночасно вони являтимуть собою проектний каталог й можуть бути (повністю чи частково) реалізовані в майбутньому будівельною компанією-організатором.
ФЕСТИВАЛІЗАЦІЯ ПОДІЇ (ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ): За наявності відповідної підтримки акція могла б перерости в дещо більше – своєрідний новий карпатський екологічний фестиваль. До головної архітектурно-літературної складової могли б долучитися мистецька акція (скажімо, за участі молодих, але вже досить відомих митців на кшталт Ж. Кадирової, Л. Xоменко, Н. Білика, М. Рідного тощо); музичні вечори (від тамтешнього гуцульського фольклору до львівсько-київського джазу та рок-н-роллу); камерні театральні акції...
YUNIPERUS міг би стати щорічною карпатською акцією на тому самому місці або ж започаткувати традицію щорічних літніх архітектурних шкіл у різних регіонах України…
Докладніша інформація: yuniperus.blogspot.com
