Центральний будинок архітектора в Києві

Дом архитектора. Сооружён в 1959 по проекту арх. П. Ф. Петрушенко. В Д. а. — зал для зрителей на 400 мест, зал для выставок, б-ка, рабочие комнаты. Здесь находятся правление Союза архитекторов Украины и Киев. обл. орг-ции архитекторов, творч. секции. В Д. а. проводятся съезды, пленумы, конференции, архит. и худож. выставки. В вестибюле Д. а. установлен памятный знак архитекторам, погибшим во время Вел. Отечеств. войны 1941–45 гг. Доска — мрамор, арх. И. В. Мезенцев, открыта в 1970. Расположен на ул. Новопушкинской № 7.

Киев. Энциклопедический справочник. Под ред. А. В. Кудрицкого. Изд. второе. — Киев, Гл. ред. УСЭ, 1986. — С. 185.

Концертний зал Київського Будинку архітекторів, розташованого неподалік від Майдану Незалежності, гостинно відчиняє свої двері для тих, хто любить музику.

Будівля ця особлива. Справді, у Києві є багато місць, традиційно пов`язаних із музикою й музикантами. Філармонія і Будинок контрактів на Подолі, Опера й Оперета, Видубицький монастир і Будинок культури трамвайників, де народився київський джаз... Але чи всім відомо, що до Другої світової війни, а точніше, до трагічної пожежі на Хрещатику у вересні 1941 року в столиці України існував цілий Музичний провулок: з відділенням музичного товариства, музичною школою, училищем, а також із Консерваторією, відкритою у 1913 році.

Багато відомих людей доклалося до творення цього музичного осередку. Міська управа, що виділила гроші на мощення тротуару, міський архітектор О. Шіле, що 1873 року спорудив симпатичний будинок музичного училища Київського відділення РМТ. Згодом училище було реорганізоване в консерваторію (велику суму на це пожертвував меценат Михайло Терещенко). Поряд постали школа-десятирічка, будинок для викладачів, згодом – концертний зал. Загальний вигляд прикрашала будівля Страхового товариства, спроектована знаменитим Владиславом Городецьким.

Трохи більше сімдесяти років проіснував Музичний провулок. Вибухи та страшна пожежа у вересні 1941 року знищили кілька споруд, від інших залишилися стіни, подекуди — бетонні перекриття... Дивом уцілів лише бюст Михайла Глінки. Після війни провулок було вирішено не відбудовувати, вцілілі будинки вписати у ландшафт, а вулицю прокласти трохи вище.

Концертний зал Консерваторії в Музичному провулку був збудований у 1936-37 роках Йосипом Каракісом,  відомим зодчим, що створив в Україні безліч об’єктів – Будинок офіцерів і Історичний музей у Києві, житлові квартали Києва і Кривого Рогу,  типові плани шкіл повоєнних років, з великими вестибюлями, просторими класами, високими стелями й вікнами. Під час пожежі концертний зал і прилегла до нього бібліотека консерваторії згоріли майже повністю. Але за кілька років по війні концертний зал перебудували, розвернувши його фасадом на вулицю Б. Грінченка. На місці колишнього Музичного провулку нині сквер, фрагменти забудівлі увійшли до комплексу телерадіокомпанії, ломбард перетворився на клуб метробудівців.

А зал Консерваторії послужив основою для сучасного Будинку архітектора. Це місце живиться енергетикою старих київських оборонних валів, будинками Прорізної, легендарним провулком, в якому звучало стільки музики – від гам й арпеджіо до виступів знаменитих співаків, композиторів і диригентів. Провулок бачив Еміля Горовиця і Марію Литвиненко-Вольгемут, Петра Чайковського і Сергія Рахманінова, Бориса Лятошинського і Пилипа Козицького, Арнольда Альшванга й Онисію Шреєр-Ткаченко... Бруківкою бігли маленькі скрипалі, молоді замріяні студенти і вдячні слухачі концертного залу. Символічно, що відроджений зал Консерваторії, а нині Будинок архітектора, знову й знову приймає під свої склепіння виконавців і слухачів, професіоналів і любителів, великих і маленьких, але однаково об’єднаних любов’ю до Живої Музики.

ФОТОГАЛЕРЕЯ
КОМЕНТАРІ